європейський суд з прав людини
Правова сторінка
Що таке Європейський суд з прав людини?
На даний час Європейський суд з прав людини є єдиним у світі міжнародним судом, в який особа може звернутись зі скаргою на державу щодо порушення її прав. Під юрисдикцією Суду перебуває близько 755 мільйонів людей.
Європейський суд з прав людини (далі – Суд) як міжнародний орган було створено згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі – Конвенція).
Європейський суд з прав людини є міжнародним судом, що базується в Страсбурзі. Він складається з сорока семи суддів, відповідно до числа держав-членів Ради Європи, які ратифікували Конвенцію про захист прав людини та основних свобод. Судді Cуду засідають в особистій якості і не представляють жодної держави. Під час розгляду заявок Cуду надає допомогу Реєстратура, яка складається в основному з юристів з усіх держав-членів (які відомі також як юридичні секретарі). Вони повністю незалежні від країн їх походження та не представляють ні заявника ані держави.
Що таке Європейська конвенція з прав людини?
Європейська конвенція з прав людини є міжнародним договором до якого мають право долучитись лише держави-члени Ради Європи. На підставі Конвенції створено Cуд, визначено порядок його діяльності, а також встановлено перелік прав і гарантій, які держави взяли на себе зобов’язання дотримуватись.
Чим займається Європейський суд з прав людини?
Суд застосовує Європейську конвенцію з прав людини. Його завдання полягає в тому, щоб забезпечити дотримання державами прав і гарантій, які закріплені в Конвенції. Він робить це шляхом розгляду скарг, поданих фізичними особами, а іноді й державами. У тих випадках, коли він приходить до висновку про те, що держава-член порушила одне або декілька з цих прав і гарантій, суд виносить рішення. Судові рішення є обов’язковими: зацікавлені країни зобов’язані їх дотримуватися.
У яких випадках можна звертатись до Європейського суду з прав людини?
Звернення до суду можуть направлятись у випадку порушення державами-членами прав і гарантій, які закріплені в Конвенції або в її Протоколах.
Якщо Ви вважаєте, що особисто і безпосередньо є жертвою порушення Україною одного або кількох основних Ваших прав – то Ви можете звернутися до Європейського суду з прав людини за їх захистом.
Під поняттям «вичерпання національних засобів захисту» слід розуміти звернення заявника до всіх судових інстанцій держави, включаючи касаційну інстанцію — в рамках категорії судових справ (в зв’язку з прийняттям Закону України «Про судоустрій і статус суддів» такими судами є Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ).
Однією з найпоширеніших скарг, з якими українці звертаються до Європейського суду з прав людини, є скарги, що стосуються порушення права на справедливий судовий розгляд (це стаття 6 Європейської конвенції з прав людини). Також це захист права на власність, невиплата заробітних плат (стаття 3), «Жорстоке поводження», незаконне затримання або позбавлення волі (стаття 5).
Які права охороняються у відповідності з Конвенцією та Протоколами до неї?
Знаходяться під захистом, зокрема, наступні права:
— право на свободу та особисту недоторканність;
— право на справедливий судовий розгляд у цивільних і кримінальних справах;
— право на повагу приватного та сімейного життя;
— право на свободу вираження поглядів;
— право на свободу думки, совісті і релігії;
— право на ефективний засіб правового захисту;
— право на мирне користування власністю;
— право голосувати і виставляти свою кандидатуру на виборах.
Що забороняє Конвенція та Протоколи до неї?
Забороняється, зокрема, наступне:
— катування, тортури і нелюдське, або принижуюче гідність поводження чи покарання;
— рабство та примусова праця;
— безпідставні та незаконні затримання;
— дискримінація у здійсненні прав і свобод, закріплених в Конвенції;
— висилка будь-якою з держав своїх власних громадян або відмова їм у в’їзді;
— колективна висилка іноземців.
Хто має право на подачу звернення?
Заява може бути подана будь-якою особою: фізичною, юридичною, об’єднанням громадян. Заявником може бути як дорослий так і дитина.
Треба також зазначити, що заявником, згідно зі статтею 34 Конвенції, є той, чиї права порушено. Відповідно, саме цю особу потрібно зазначити заявником у листах до суду та формулярі заяви, навіть якщо йдеться про неповнолітнього чи недієздатного.
Винятком з цього правила є випадки, коли людина помирає, а її родичі скаржаться на порушення права померлого на життя та пов’язані з цим інші права. Заявником у таких справах виступають, як правило, близькі родичі.
Крім того, заявник має довести, що порушення вже відбулося чи відбувається в момент подачі заяви.
На якій мові подавати звернення?
Офіційними мовами Суду є англійська та французька, але за бажанням Ви можете звертатися до Секретаріату Суду офіційною мовою однієї з держав, що ратифікували Конвенцію.
На початковій стадії провадження Суд може також листуватися з Вами цією мовою. Проте, якщо Суд не визнає заяву неприйнятною на основі надісланих документів, а вирішить запропонувати Уряду висловити свою позицію щодо скарг заявника, Суд вестиме листування англійською чи французькою мовами, а Ви чи Ваш представник, за загальним правилом, повинні будете надсилати подальші зауваження англійською чи французькою мовами.
Згідно з положеннями правила 47 Регламенту Суду, в заяві необхідно:
а) навести стислий виклад фактів, щодо яких Ви скаржитися, та суть Ваших скарг;
б) зазначити права, гарантовані Конвенцією або протоколами до неї, які, на Вашу думку, були порушені;
в) назвати національні засоби юридичного захисту, якими Ви скористалися;
г) навести перелік рішень судів (або інших державних органів) у справі, із зазначенням дати кожного рішення та органу, який його виніс, а також коротку інформацію про зміст цього рішення. До листа необхідно додати копії самих рішень (Суд не повертає надіслані йому документи, тому необхідно надсилати виключно копії, а не оригінали).
Правило 45 Регламенту Суду вимагає, щоб заява була підписана Вами як заявником, або Вашим представником.
Якщо Ви не бажаєте розкривати свою особу, Ви маєте про це зазначити в заяві до Суду та викласти причини на виправдання такого відступу від загального правила гласності провадження в Суді. У виняткових і виправданих випадках Голова Палати Суду може надати дозвіл на анонімність.
Як мені слід звернутися до Суду, якщо я вважаю себе потерпілим внаслідок порушення Конвенції?
Надіславши листа до Cуду та надавши чіткі деталі Вашої скарги (у цьому випадку ви отримаєте формуляри заявки які повинні бути заповнені) або заповнивши заявку безпосередньо.
Після отримання від Вас першого листа або формуляру заяви Секретаріат Суду надсилає відповідь з повідомленням про те, що за Вашим іменем було відкрито справу, номер якої потрібно зазначати в усіх наступних листах до Суду. Надалі до Вас можуть звернутися за додатковою інформацією, документами чи роз’ясненнями, пов’язаними із заявою.
Ви в свою чергу маєте своєчасно і сумлінно відповідати на листи Секретаріату Суду. Будь-яка затримка з відповіддю може розцінюватися як те, що Ви не зацікавлені у продовженні провадження в Суді, і розгляд заяви припиняється.
Чи можливо звернутися з заявою по телефону?
Суд приймає лише ті заяви, які надіслані поштою, а не по телефону. Якщо Ви відсилаєте свою заяву електронною поштою або факсом, Вам обов’язково потрібно продублювати її звичайною поштою. Також немає необхідності бути особисто присутнім у Суді для усного викладення обставин справи. Ваші справи не будуть розглядатися більш оперативно, і ви не будете отримувати будь-які юридичні консультації.
Суд не уповноважений скасовувати національні рішення або закони.
Суд не несе відповідальності за виконання своїх рішень. Як тільки Суд виніс рішення, відповідальність переходить на розгляд Комітету Міністрів Ради Європи, в завдання якого входить контроль виконання і забезпечення того, щоб будь-які компенсації виплачувалися.
Хто виконує рішення Суду?
23 лютого 2006 року було прийнято Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв’язку з обов’язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України. Державним органом, на який покладено виконання відповідних рішень є Державна виконавча служба України.
Європейський суд з прав людини може розглядати лише ті заяви, які спрямовані проти держав, що ратифікували Конвенцію та відповідні протоколи, і які стосуються подій, що відбувалися після дати ратифікації (відповідна інформація щодо дат ратифікації Конвенції та протоколів до неї розміщено на офіційному сайті Європейського суду:
Адреса Європейського суду з прав людини:
European Court of Human Rights
F-67075 Strasbourg Cedex
Листи і документи, які надсилаються до Суду, не слід прошивати степлером, склеювати чи скріплювати іншим чином. Усі сторінки повинні бути послідовно пронумеровані.
Information in Ukrainian
Як оформити заяву належним чином
Якщо Ви вирішили подати заяву до Суду, будь ласка, переконайтеся, що вона відповідає вимогам статті 47 Регламенту Суду, що визначає інформацію та документи, які слід надати.
Ненадання будь-якої інформації чи документів, що вимагаються за статтею 47 §§ 1 та 2, призведе до того, що Ваші скарги не будуть розглянуті Судом. Вам необхідно обов’язково заповнити всі рубрики заяви.
Належно оформлена заява буде розглянута Судом, але це не означає, що така заява буде обов’язково визнана прийнятною.
Захист даних (виключно англійською мовою)
Як подати заяву до Суду
Формуляр заяви треба завантажити, заповнити, роздрукувати і надіслати до Суду поштою разом з усіма необхідними документами. Не допускається жоден інший формуляр. Нижче надано перелік документів, які допоможуть Вам у правильному заповненні формуляра заяви.
Зміст
Протокол № 15 до Конвенції зменшує з шести до чотирьох місяців термін подання заяви до Суду після вичерпання національних засобів захисту. Цей новий чотиримісячний термін почне застосовуватися з 1 лютого 2022 року, після завершення перехідного періоду.
Провадження у ЄСПЛ
Інформація та документи для осіб, справа яких перебуває на розгляді Суду
Стадія провадження
Пошукова система Суду SOP (State of proceedings / Стадія провадження ) дає можливість дізнатися, на якій стадії розгляду перебуває Ваша справа.
До уваги заявників з Донецької та Луганської областей і Криму
В зв’язку із труднощами, що виникли із поштовими відправленнями, будь ласка, вказуйте свою адресу електронної пошти та номер телефону чи / або номер факсу у Вашому листуванні із Судом. Це допоможе Суду відповісти на Вашу кореспонденцію. Будь-яка кореспонденція, що направляється в Суд, має бути направлена поштою (для клопотань щодо застосування тимчасових заходів див. відповідний розділ веб-сайту Суду).
Корисні документи
Офіційні документи
Запитання і відповіді
Рубрика Запитання і відповіді надає інформацію для потенційних заявників.
Ваша заява в Європейському суді з прав людини
Ця брошура описує різні етапи розгляду заяви в Суді. Вона відповідає на основні запитання, які можуть виникнути у заявників, зокрема після того, як вони надіслали свою заяву до Суду.
Практичний посібник щодо прийнятності
Практичний посібник щодо критеріїв прийнятності призначений переважно для юристів, які бажають подати заяву до Суду. В ньому описано умови прийнятності, яким має відповідати заява.
Схема провадження в Суді
Ця схема показує шлях, який проходить заява в Суді, і в якому складі вона розглядається.
Відео про те, як подати заяву
Це відео докладно пояснює, як потрібно заповнити формуляр заяви, щоб вона була розглянута Судом. Звертаємо Вашу увагу, що, хоча це відео вірно висвітлює головні питання, які стосуються подання заяви, деяка інформація підлягає оновленню відповідно до останніх інструкцій.
Відео про умови прийнятності
В цьому відео показано, яким основним умовам повинна відповідати заява, що подається до Суду.
Найтиповіші помилки при заповненні формуляру
Це відео звертає увагу на найбільш типові помилки, яких припускаються заявники при заповненні формуляру та підготовці заяви проти України до Європейського суду з прав людини.
COURTalks-disCOURs
Цей відеосюжет пропонує розповідь юриста з Секретаріату Європейського суду з прав людини, тривалістю п’ятнадцять хвилин. Він був записаний в головному залі засідань Суду. В ньому пояснюються критерії прийнятності, яким повинна відповідати кожна заява, щоб бути прийнятою Судом до подальшого розгляду. Призначений він головним чином для професійних правників і громадських організацій.
Фільм про Європейський суд з прав людини
Призначений для широкого загалу, цей фільм пояснює як працює Суд, описує виклики, які постають перед ним, та висвітлює обсяг діяльності Суду, спираючись на приклади з його практики.
Вжиття тимчасових заходів
Що таке тимчасові заходи?
Суд вживає тимчасових заходів тільки за чітко встановлених умов, а саме якщо є ризик серйозних порушень Конвенції. Велика частині запитів про тимчасові заходи відхиляється через невідповідність вимогам.
Як захистити свої права у Європейському Суді з прав людини
В рамках правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!» юридичний відділ апарату Могилів-Подільської міської ради та виконкому інформує громадян щодо захисту прав у Європейському Суді з прав людини.
Як захистити свої права у Європейському Суді з прав людини?
Тема Європейського суду з прав людини, чи «Страсбурзького Суду», як його іноді називають в народі, вже неодноразово висвітлювалася в українських ЗМІ. Проте, з кожним роком її актуальність не зменшується, а навпаки зростає. Останнім часом навіть лідери опозиції та цілі категорії українців, наприклад «чорнобильці», які втратили надію на правосуддя в Україні, використовують її як останній аргумент у боротьбі за свої порушені, на їхню думку, права.
Україна зі вступом до Ради Європи 9 листопада 1995 року, ставши повноправним її членом, підписала Конвенцію про захист прав та основних свобод людини. З набуттям чинності для України Конвенції після її ратифікації Верховною Радою 17 липня 1997 року наша держава визнала для себе обов’язковою юрисдикцію Європейського Суду з прав людини. В Україні було запроваджено механізм гармонізації правової системи нашої держави з нормами й стандартами Ради Європи. Тепер кожен, хто перебуває під юрисдикцією України, після вичерпання всіх національних засобів правового захисту і впродовж шести місяців від дати прийняття остаточного рішення на національному рівні, має не лише право, а й реальну можливість звернутися до Європейського суду з прав людини (Франція, м. Страсбург) за захистом своїх прав та свобод, проголошених в Конвенції та додаткових протоколах до неї. Під поняттям «вичерпання національних засобів захисту» слід розуміти звернення заявника до всіх судових інстанцій держави, включаючи касаційну інстанцію – Верховний Суд України. Таким чином в практичне життя впроваджено ч. 4 ст. 55 Конституції України: «Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна».
При цьому слід наголосити, що Європейський Суд не є апеляційною інстанцією. Суд не має компетенції стосовно перегляду або скасування рішення національних судів. Він також не може втручатися в діяльність національних органів влади, змінювати або скасовувати рішення державних установ.
Які права захищені Конвенцією та Протоколами до неї?
Конвенція захищає зокрема такі права: право на життя; право на справедливий суд при розгляді справ, пов’язаних із цивільною та кримінальною проблематикою; право на повагу до приватного і сімейного життя; право на свободу вираження поглядів; право на свободу думки, совісті та віросповідання; право на ефективний засіб правового захисту; право на мирне володіння своїм майном; право голосу та право бути кандидатом на виборах.
Яких основних вимог має дотримуватись особа, яка подає скаргу до Європейського Суду?
Заяви до Європейського Суду мають подаватися при врахуванні ряду вимог, дотримання яких є необхідним елементом для визнання заяви при-йнятною для розгляду Судом. Надсилаючи скаргу, слід мати на увазі, що: Суд захищає лише права, встановлені Конвенцією та Протоколами до неї (тобто до Суду можна звертатися за захистом виключно тих прав, які проголошені в цих документах); навіть якщо буде дійсно порушено якесь право громадянина, але воно не буде входити до переліку прав, які захищає Конвенція та Протоколи до неї – у такому випадку звертатися до Європейського Суду – марна справа; судовому захисту підлягають скарги проти держав, щодо яких Конвенція набрала законної сили; оскаржувати в Європейський Суд можна лише дії (або бездіяльність) державних органів влади України, їх посадових осіб, що сталися після 17 вересня 1997 року – дня набуття Конвенцією чинності для України; Суд розглядає заяви лише після того, як скаржником були вичерпані всі засоби захисту своїх прав, передбачених національною правовою системою. Ця вимога ст. 35 Конвенції означає, що заявник перед зверненням до Суду має використати всі існуючі в державі можливості, процедури й механізми захисту своїх прав, включаючи адміністративний, судовий захист.
Європейський Суд має власні критерії визначення меж такого захисту: цей захист має бути доступним, доцільним і гарантувати ефективність звернення. Крім того, необхідно пам’ятати, що Європейський Суд вважає вичерпаними національні засоби захисту в судовому порядку в тому випадку, коли особа звернулась за захистом своїх прав, як мінімум, до суду першої та другої інстанції. І тільки в тому разі, коли звернення за захистом до національних установ не призвели до відновлення порушених прав, виникають правові підстави оскаржити дії чи рішення державних органів, їх посадових осіб до Європейського Суду з прав людини; Суд приймає до розгляду скарги, подані не пізніше шести місяців від дати прийняття остаточного рішення в справі національним органом. Бувають випадки, коли засуджена особа не має змоги ознайомитись з текстом вироку суду протягом декількох місяців. Тоді відлік шестимісячного терміну можна рахувати з моменту отримання такого рішення. Але тоді обов’язково має бути письмове підтвердження факту запізнілого отримання тексту вироку;
Суд розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність державних органів влади або їх посадових осіб. Суд не приймає скарги на дії приватних осіб.
У яких випадках Суд точно відмовить заявнику у прийнятті скарги?
Суд не розглядає заяви, які: є анонімними; є необгрунтованими; є зловживанням правом на подання скарги; уже були розглянуті Судом раніше або є предметом розгляду іншою міжнародною судовою установою та не містять нової інформації щодо суті справи.
Як дорого коштує звернення до Європейського Суду?
Процедура розгляду скарг Європейським Судом з прав людини є безкоштовною і не вимагає суттєвих витрат з боку заявника, а судовий процес не передбачає обов’язкової участі адвоката. Діяльність Суду фінансується за рахунок бюджетних коштів Ради Європи. Регламентом Європейського Суду з прав людини передбачена можливість, за певних умов, надання заявникові безоплатної правової допомоги у разі, якщо вона є необхідною для належного ведення справи в Палаті Суду, а заявникові бракує достатніх коштів, щоб сплатити вартість усіх або частини послуг.
Які стадії розгляду у Суді отриманих заяв (скарг)?
Якщо отримана заява не містить явних ознак неприйнятності, тобто не є анонімною, не стосується прав, які не містяться у Конвенції, тощо, тоді починається її розгляд, який відбувається в декілька стадій. На першій стадії проходження скарг відбувається попередній розгляд заяв на предмет їх прийнятності Комітетом у складі трьох суддів. Якщо Комітет визнає заяву такою, що відповідає усім вимогам, він виносить окреме рішення про прийнятність або неприйнятність скарги. Таке рішення приймається виключно одностайним голосуванням. Визнані неприйнятними заяви вилучаються з реєстру справ. Якщо Комітет не досягне одностайності, то питання про прийнятність скарги передається на розгляд Палати, яка засідає у складі семи суддів. Результат такого розгляду оформлюється окремою ухвалою Палати.
Дуже важливим елементом судового розгляду є процедура дружнього врегулювання, яка передбачає досудове вирішення справи шляхом узгодження позицій сторін щодо питань, викладених у заявах до Суду. Суд може бути ініціатором дружнього врегулювання справи, надавати свої послуги з цією метою зацікавленим сторонам. У такому випадку Суд пропонує сторонам дійти порозуміння. Якщо держава визнає свою провину і запропонує варіант вирішення ситуації, на який погодиться заявник, то буде досягнуто дружнє врегулювання. Воно може передбачати, зокрема, й отримання заявником певної грошової сатисфакції. Провадження щодо дружнього врегулювання є конфіденційним. У разі досягнення дружнього врегулювання Суд вилучає справу з реєстру, прийнявши відповідне рішення, яке містить лише стислий виклад фактів і досягнутого рішення. Разом з тим, Суд може прийняти рішення про відновлення розгляду скарги в переліку справ, якщо він вважає, що обставини виправдовують такий крок. Якщо дружнього врегулювання спору досягнути не вдалося, то Суд проводить слухання справи.
Визнані прийнятними скарги розглядаються Палатами Суду, які працюють на постійній основі. Якщо справа порушує серйозне питання щодо тлумачення Конвенції чи Протоколів до неї або якщо розгляд питання, що здійснюється Палатою, може призвести до рішення, не сумісного з попередніми ухвалами Суду, то за обопільною згодою сторін така заява може бути передана на розгляд Великої палати. До складу Великої палати входять 17 суддів та троє підмінних суддів. Вона створюється на пленарному засіданні Суду строком на три роки.
Відповідно до Регламенту Суду заявник може безпосередньо брати участь у процедурі розгляду своєї справи під час судового слухання. Однак у разі необхідності заявник може бути представлений адвокатом.
Варто зазначити, що безоплатність (безкоштовність) звернення до Європейського Суду не означає, що послуги адвоката заявника мають бути безкоштовними. Послуги, надані адвокатом при підготовці та поданні скарги можуть оплачуватися, як і у звичайному процесі. Але у випадку, якщо Суд вирішить справу на користь заявника, вартість цих послуг має відшкодувати держава. При цьому витрати на адвоката мають бути документально підтверджені, і Суд має вирішити, що всі вони були виправдані. Розмір відшкодування витрат на адвоката визначає Суд і не завжди задовольняє їх у розмірі, який вимагає заявник.
Сторони мають право подавати докази, письмові зауваження, відвідувати слухання щодо суті справи. Суд може проводити розслідування обставин справи, для ефективного здійснення якого зацікавлені держави повинні створювати всі необхідні умови. Європейський Суд також може попросити будь-яку третю державу чи особу, що не є стороною процесу, надіслати свої письмові коментарі щодо суті справи. Такою третьою стороною може бути, зокрема, й громадська організація.
Суд на будь-якій стадії розгляду може прийняти рішення про неприйнятність скарги і виключити заяву із реєстру справ, якщо дійде висновку, що: заява не відповідає вимогам прийнятності; позивач відмовився від скарги; спір щодо ідентичного питання вже був вирішений, або з будь-якої іншої причини, якщо Суд вирішить невиправданим продовжувати розгляд скарги.
Рішення Палат стають остаточними через три місяці від дати винесення рішення. Протягом тримісячного терміну від дати ухвалення рішення Палатою будь-яка сторона може звернутися з проханням про передачу справи на розгляд Великої палати. Якщо справа порушує серйозне питання щодо тлумачення чи застосування Конвенції або іншу важливу проблему загального значення, то колегія із п’яти суддів Великої палати може задовольнити таке прохання. У такому разі Велика палата вирішує справу шляхом ухвалення судового рішення. Рішення Великої палати є остаточними.
Як правило, слухання справ проводяться у відкритому засіданні, якщо Суд з якихось мотивів не ухвалить іншого рішення.
Суд приймає рішення більшістю голосів. Судові рішення та рішення щодо прийнятності скарг мають бути умотивованими. Якщо судове рішення цілком або частково не відображає одностайної думки суддів, то кожний суддя має право викласти свою думку окремо.
Встановлення Судом факту порушення статей Конвенції зобов’язує державу-відповідача вжити відповідних заходів на виконання судового рішення, а також спонукає удосконалити діюче законодавство і судову практику. Власне, навіть прийняття Судом справи до розгляду може позитивно вплинути на державні органи влади й змусити відновити права особи в разі їх порушення.
У разі встановлення Судом порушення Конвенції та Протоколів до неї і якщо внутрішнє законодавство Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування збитків, то Суд у рішенні може передбачити справедливе відшкодування потерпілій стороні, тобто компенсацію здійснених витрат, матеріальних збитків та моральної шкоди (у розумних межах).
Рішення Європейського Суду дає відповідь на питання, чи були порушені державою під час слідства та судового розгляду права громадянина, гарантовані Конвенцією. Рішення Європейського Суду не може скасувати рішення національних судів, проте якщо Європейський Суд визнає порушення державою норм Конвенції, держава мусить вжити заходів для відновлення порушеного права.
Порядок звернення до Європейського Суду
Заяви щодо порушень Конвенції слід надсилати на адресу Секретаріату Європейського Суду з прав людини:
Додаткові контакти Європейського Суду: Tel: 33-(0)3 88412513, Fax: 33-(0)3 88412791 Интернет: http://www.echr.coe.int
Лист повинен містити такі відомості:
а) ім’я, дату народження, громадянство, стать, рід занять та адресу заявника;
б) найменування Договірної Сторони (держави), проти якої подається заява;
в) короткий виклад суті справи;
г) стислий виклад фактів порушення прав, передбачених Конвенцією, та відповідних аргументів;
ґ) відомості про засоби правового захисту, які були використані заявником;
д) перелік офіційних рішень у справі, із зазначенням дати прийняття документа та інстанції, яка його видала (суд або інший орган), а також коротка інформація щодо змісту кожного документа;
е) суть заяви і форма справедливої компенсації.
До заяви потрібно додати копії згаданих документів (Суд не гарантує їх повернення, тому краще надсилати копії, а не оригінали).
Суд має власний Секретаріат (канцелярію), який очолює Секретар, що обирається на пленарному засіданні Суду. Він допомагає Судові у виконанні його функцій, на нього покладена відповідальність за організацію і роботу канцелярії під керівництвом Голови Суду. У його віданні перебувають архіви, листування, він відповідає на запити про надання інформації щодо діяльності Суду.
Секретар Суду обов’язково надсилає відповідь на кожну отриману заяву.
Терміни отримання такого повідомлення зазвичай складає два-три місяці. При цьому заявникові повідомляється спочатку тільки про факт отримання заяви та про присвоєння їй номеру. Якихось наступних кроків з боку Суду можна очікувати за півроку, іноді за рік, а то навіть й більше.
Секретар Суду може також звернутися до заявника за додатковою інформацією, документами чи поясненнями. Секретар не надає поради щодо за-конодавства держави, проти якої спрямована скарга.
Якщо заява вноситься до реєстру Суду, то Секретар надсилає заявнику відповідний формуляр для викладу заяви формально. Отриманий Секрета-рем заповнений формуляр передається на розгляд Суду.
Секретар повинен інформувати заявника про хід розгляду скарги. На початкових стадіях процедура розгляду є конфіденційною і здійснюється у письмовій формі. Тому особиста присутність заявника на засіданнях Суду не є обов’язковою.
Відповідно до Регламенту Суду листування ведеться однією з офіційних мов Ради Європи – англійською, французькою або мовою держав-членів. Це означає, що до Суду можна звертатись українською або російською мовою.
Олексій Остапчук, представник Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини у Волинській області