захист авторських прав в інтернеті
Захист авторських прав в Інтернеті: як захистити свій сайт?
Інтернет досить складний простір для використання авторських прав. Чинний закон України «Про авторське право і суміжні права» дещо обмежений в питанні регулювання і захисту прав в Інтернеті. Хоча порушення авторських прав в Мережі досить актуальна проблема. Тому, при створенні сайту важливо подбати про його захист.
Будь-який веб-ресурс — це результат розумової праці людей (дизайнерів, програмістів, контент-менеджерів і т.д.).
На захист не можуть претендувати тільки плагіатори, які крадуть розробки та тексти з інших сайтів. А унікальні сайти належать до об’єктів інтелектуальної власності, які охороняються законодавством з моменту створення. При цьому захисту підлягають не тільки макет та дизайн сайту, але й все контентне наповнення.
Авторство в Інтернеті буває 2 видів:
Як оформити авторське право на сайт та контент?
Для оформлення авторства потрібно:
Раніше підтвердити авторство текстів можна було за допомогою інструменту «Оригінальні тексти» в Яндекс Вебмайстер, тепер же його відключили. На жаль в Google Search Console немає подібного інструменту.
Щоб захистити дизайн і контент потрібно їх задепонувати. Також це можна зробити з усім, що розміщується на сайті (тексти, картинки, деталі).
Як оформити копірайт на сайті?
Стаття 11, пункт 3 Закону України «Про авторське право і суміжні права» чітко описує формат підпису об’єктів авторського права:
«Особа, яка володіє авторським правом, для сповіщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права. Цей знак складається з таких елементів:
Наприклад:
© Webmaestro, 2008
© Іванов І.В., 2015
Всі інші форми запису — неправильні.
Ми не знайшли жодної інформації про те, звідки взялася мода писати діапазон років. Напевно так власники хочуть показати, що сайт постійно оновлюється.
Насправді значок копірайту безпосередньо не рятує від крадіжки контенту, але є непрямим захистом заявляючи користувачам хто автор матеріалу.
Що найбільш часто піддається плагіату?
Найчастіше авторські права в Інтернеті порушуються через копіювання наступних об’єктів:
Які є способи захисту авторських прав на контент сайту?
Контент високої якості завжди буде приваблювати плагіаторів. Для захисту сайту Ви можете використати такі способи:
Такі заходи хоч і не повністю захистять Ваш сайт, але хоча б підвищать захист наповнення.
Як боротися з крадіжкою контенту?
Незаконне копіювання контенту приносить багато проблем авторським сайтам. Це погано й з точки зору пошукових систем, й з точки зору користувачів. Першим неважливо хто першоджерело, це ніяк не впливає на позиції в пошуковій видачі. А другі заглянуть на сайти з ТОПу пошукової видачі, отримають потрібну інформацію та завершать пошук. Тому якщо Ви виявили крадіжку контенту терміново необхідно вжити наступні заходи:
Висновок
На сьогоднішній час непросто підтвердити авторство в Інтернеті й захистити ресурс від незаконного копіювання. Тому радимо вивчити це питання завчасно та подбати про безпеку вже на етапі розробки.
А які способи захисту сайту від копіювання знаєте Ви? Поділіться з нами в коментарях до статті.
Захист авторських прав у мережі Інтернет
21 жовтня 2015 року Кабмін схвалив законопроект №3353 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту авторського права і суміжних прав у мережі інтернет», який викликав гостру критику фахівців. Урядовці переконані, що захист авторського права є обов’язковою передумовою для залучення інвестицій в Україну, а експерти вважають, що цей законопроект потрібно доопрацювати. Яким має бути вирішення існуючої проблеми, пов’язаної з порушенням авторських прав в Інтернеті, зважаючи на міжнародний досвід та українські реалії, однозначної відповіді нема. Щодо питання прийняття цього закону у ВР, то воно залишається відкритим. Докладніше у матеріалі Т. Бідюк «Громадська думка: про правотворення», №21 (103).
Т. Бідюк, власкор НЮБ НБУВ
Захист авторських прав у мережі Інтернет
Міністерством економічного розвитку та торгівлі був розроблений законопроект № 3353 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет», який був схвалений Кабінетом Міністрів 21 жовтня 2015 р. 23 жовтня цього ж року цей законопроект зареєстрований у Верховній Раді України.
Проект закону було розроблено за участю представників бізнес-асоціацій, власників авторських прав, хостинг-провайдерів. Документ передбачає можливість вилучення інформації з мережі Інтернет чи обмеження доступу до неї за заявою власників авторських прав без звернення до суду. У той самий час законопроект не вимагає від заявників надавати докази щодо володіння відповідними правами, проте зобов’язує власників сайтів надавати скаржникам інформацію про користувачів, які розмістили відповідні матеріали в мережі.
Як сказано в пояснювальній записці до законопроекту, «поширення нелегального контенту в українській доменній зоні призвело до вкрай несприятливих наслідків вже в 2013 році, що пов’язано з визнанням України “пріоритетною іноземною країною” в “Спеціальному Списку 301”, тобто країною, в якій рівень захисту прав інтелектуальної власності є найбільш низьким і до якої можуть бути застосовані відповідні санкції. Однією з причин отримання відповідного статусу стало “наполегливе небажання імплементувати ефективну і прозору систему боротьби з онлайн піратством”. У 2015 році “Спеціальний Список 301” відніс Україну до переліку держав, щодо яких здійснюється “пріоритетний нагляд”, вказано на відсутність позитивних зрушень в імплементації ефективного механізму боротьби з інтернет-піратством і відсутності механізмів притягнення до вторинної відповідальності та відповідальності третіх осіб, що сприяють відповідним порушенням».
Законопроектом передбачається, що у разі невиконання власником веб-сайту вимог видалити чи запобігти доступу до інформації, що порушує авторські права в Інтернеті, запровадження штрафу в розмірі від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такий самий штраф передбачається, якщо власник веб-сайту або хостинг-провайдер не надає інформації, що ідентифікує користувача, який розмістив незаконну інформацію. Але якщо ці порушення повторюються протягом року, то такі дії тягнуть за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Водночас пропонується карати і за неправдиві вимоги щодо обмеження доступу до ресурсів. У разі, якщо ця скарга містить неправдиву інформацію про авторські права особи, того, хто направив таку скаргу, також пропонується штрафувати від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такий самий штраф накладається на осіб за недобросовісні вимоги про поновлення доступу до інформації, що порушує авторські або суміжні права.
У міністерстві зауважують, що цей законопроект дасть змогу нотаріусам мати доказову базу при роботі в мережі Інтернет. «Законопроект також містить важливі зміни до Закону України “Про нотаріат”, які уможливлюють забезпечення нотаріусом доказів у мережі Інтернет», – уточнює прес-служба Мінекономрозвитку.
У разі ухвалення законопроекту, суб’єктів авторського права наділять можливістю вимагати видалення або обмеження доступу до інформації, що порушує авторські права, а також вимагати надання персональної інформації користувача, який розмістив її з порушенням авторського права. Ним передбачається, що власник веб-сайту не буде нести відповідальності за порушення авторських і суміжних прав, якщо протягом доби після звернення суб’єкта авторського права або уповноваженого ним представника обмежить доступ до цієї інформації. Кім того, не нестиме відповідальності той власник, який вживає заходів для нерозповсюдження незаконної інформації, зокрема запобігає її повторному розміщенню. Обмеживши доступ до незаконної інформації, власник веб-сайту, повинен про це повідомити суб’єкта авторського права. Користувач веб-сайту, у випадку, якщо, на його думку, не було факту порушення авторського права, повинен надіслати на адресу власника сайту відповідну заяву з використанням електронного цифрового підпису та мотивувати його. Власник сайту перенаправляє копію суб’єкту авторського права.
Цим передбачається, що власник інтернет-ресурсу не раніше 10, але не пізніше 14 робочих днів з моменту відправлення копії суб’єкту авторського права відновлює доступ до інформації, якщо суб’єкт або уповноважена ним особа не надасть документів, що ініціювали судове провадження з метою забезпечення захисту своїх прав. Тими же правами й обов’язками пропонується наділити і хостинг-провайдера. Крім того, власник сайту або хостинг-провайдер не буде нести відповідальності за шкоду, яка була заподіяна внаслідок вилучення або обмеження інформації, так само як і за її відновлення, якщо відповідні дії здійснювалися для виконання норм цього закону.
Тому, і власник веб-ресурсу і хостинг-провайдер отримає право створювати електронні бази даних, куди буде вноситиме дані про інформацію, що порушує авторські та суміжні права.
Як зазначила перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Ю. Ковалів, «захист авторського права, як одного з ключових активів у будь-якому бізнесі, є обов’язковою передумовою для залучення інвестицій в Україну. Тому дуже важливо позбутися сумнівного іміджу країни з високим рівнем інтернет-піратства. Для цього необхідні дієві механізми блокування піратського контенту. Саме такі механізми закладено в законопроект. Їх застосування дозволить розпочати ефективну боротьбу з інтернет-піратством».
Директор департаменту розвитку інновацій та інтелектуальної власності Мінекономіки О. Мініч наголосила: «Цей законопроект – черговий крок у напрямку створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні. Також він унеможливлює застосування економічних санкцій до України як “пріоритетної країни” в “Спеціальному списку 301” і наближає законодавство України до законодавства країн Європейського Союзу».
У той самий час документ жваво обговорюється серед громадскості та в ЗМІ. В експертному середовищі проект закону піддався детальному аналізу та критиці.
Представники Інтернет-асоціації Ураїни стурбовані тим, що з прийняттям цього законопроекту відновиться спроба минулої влади встановити повний повний контроль над Інтернетом, тільки цього разу під гаслами захисту авторського права й підтримки кінематографії.
Зокрема, заступник голови правління ІАУ О. Ольшанський зазначив, що цей закон є прямим механізмом до маніпулювання інформацією в українському сегменті мережі Інтернет. На думку О. Баранова глави консультаційно-дорадчої ради Інтернет-асоціації України, цей законопроект пропонує ввести додаткові досудові механізми, пов’язані з можливістю звернення власників авторських прав до осіб, що розміщують їхній контент на сайтах, з вимогою його видалення або блокування.
Експерти звернули увагу ще на той факт, що даний законопроект створює умови для конституційних прав громадян, надаючи тим самим постачальнику послуг можливість блокувати контент на підставі подання заяви до суду, але без відповідного рішення суду, як це відбувається нині.
У четвер, 12 листопада, відбулася прес-конференція «Свобода слова в Інтернеті – під загрозою боротьби з піратством». На цій конференції обговорювався зареєстрований у парламенті урядовий законопроект № 3353 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет». Спеціалісти повідомили про ризики цього законопроекту та запропонували рекомендації щодо його вдосконалення.
Ю. Булка, член правління ГО «Вікімедіа Україна», редактор української Вікіпедії, обурюється тим, що в демократичному суспільстві неприпустимою є ситуація, коли потрібно розкривати свою адресу, для того щоб опублікувати матеріал в Інтернеті.
І. Розкладай, юрист Інституту Медіа Права, пояснив, що проблема захисту авторських прав в Інтернеті є надзвичайно важливою, тому «ми повинні усвідомлювати, що захист авторських прав в Інтернеті не має нести загрози свободі слова, а надто матеріалам, пов’язаним з викриттям корупційних схем. Крім того, даний законопроект становить загрозу ще й для бізнесу». Також експерт зауважив, що захист має базуватися на такому механізмі, коли посередник (провайдер чи власник сайту) може нести відповідальність лише за умисні дії. Але при цьому санкції не повинні перевищувати відповідальність за загальне порушення авторського права. На його думку, досудове врегулювання спору має обмежуватися лише випадками, коли особа має документи, що доводять її статус правовласника або коли є згода усіх сторін щодо припинення порушення.
Спеціалісти Інституту Медіа Права, ГО «Телекритика» та «Вікімедіа Україна» запропонували створити у Верховній Раді для розгляду законопроекту міжкомітетську робочу групу із залученням широкого кола фахівців у сфері права інтелектуальної власності та свободи слова, які зможуть доопрацювати законопроект з урахуванням необхідності забезпечити як приватні інтереси авторів, так і публічний інтерес у вільній дискусії та свободі інформації в Інтернеті.
Таким чином, законопроект, який був запропонований у Верховній Раді № 3353 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет», активно обговорюється і досить сильно критикується експертами. Думки щодо цього документа розбігаються. У міністерстві переконані, що захист авторського права є обов’язковою передумовою для залучення інвестицій в Україну, а експерти вважають, що цей законопроект потрібно доопрацювати.
Тому, яким має бути розв’язання існуючої проблеми, пов’язаної з порушенням авторських прав в Інтернеті, зважаючи на міжнародний досвід та українські реалії, однозначної відповіді нема. Над цим ще потрібно багато працювати. Отже, питання щодо прийняття цього законопроекту у Верховній Раді залишається відкритим.
Як захистити авторське право в інтернеті
Як захистити авторське право в інтернеті
Інтернет-технологія дозволяє завантажувати, зберігати та поширювати на необмежене коло осіб різні види інформації, в тому числі і такі об’єкти, які охороняються авторським правом. Проте, така «свобода висловлювання» може завдавати шкоди іншим правам людини, що є неприпустимим. Саме тому нам важливо знати правила, які охороняють твори та їх авторів від протиправних посягань з боку інших осіб.
Для початку важливо розібратися, як зареєструвати авторське право на свій твір чи продукт? Будь-яке авторське право на твір повинно бути зареєстрованим у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України. Бо свідоцтво про реєстрацію авторського права звільняє позивача від необхідності доказування в суді наявності в нього авторського права на твір. Реєстрація авторського права на твір може бути здійснена автором у будь-який час, а спадкоємцями — протягом 70 років після смерті автора.
Для того, аби здійснити реєстрацію авторського права, необхідно:
Заповнити анкети реєстрації, бланк реєстрації можна отримати за місцем реєстрації (в Державному департаменті інтелектуальної власності).
Якщо реєстрація здійснюється не особисто автором, а довіреною особою, то необхідно оформити довіреність для реєстрації.
Оформити заяву для реєстрації авторського права, бланк також надається за місцем реєстрації. Також необхідно буде повідомити наступну інформацію: інформацію про заявника, об’єкт інтелектуальної власності (дату закінчення роботи над об’єктом, відомості про оприлюднення об’єкта та документи, що це підтверджують), примірник твору в матеріальній формі, примірник авторського договору, заяву на реєстрацію авторського права в митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності.
Також необхідно надати квитанцію, чек, що підтвердять оплату вартості реєстрації.
Далі слід чекати 2—3 місяці. Але термін дії авторського права — протягом усього життя автора плюс 70 років для спадкоємців. А одержавши свідоцтво про реєстрацію авторських прав, ви отримаєте наступні переваги:
можна одержувати матеріальну винагороду за використання вашого творчого добутку;
у вас з’явиться право укладати ліцензійні договори;
захист прав автора поширюється не лише на територію України, а й на інші країни;
і найважливіше — ваші права будуть зафіксовані юридично й не потрібно буде в судовому порядку доводити факт авторства.
Яким чином здійснюється захист авторського права?
Особа може здійснювати захист свого авторського права і (або) суміжних прав у вищенаведеному порядку, визначеному статтею 52-1 Закону України «Про авторське право і суміжні права». Проте, у разі недосягнення успіху під час позасудового вирішення спору, чи у випадку, коли наведений порядок не поширюється на ті чи інші об’єкти авторського права, особа може звернутись до суду.
Відстоюючи свої права, позивач може скористатись наступними способами правового захисту:
а) вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;
б) звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право та (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;
в) подавати позови до суду про відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
г) подавати позови до суду про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій;
д) вимагати припинення підготовчих дій до порушення авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі призупинення митних процедур, якщо є підозра, що можуть бути пропущені на митну територію України чи з її митної території контрафактні примірники творів, фонограм, відеограм, засоби обходу технічних засобів захисту, в порядку, передбаченому Митним кодексом України;
е) брати участь в інспектуванні виробничих приміщень, складів, технологічних процесів і господарських операцій, пов’язаних з виготовленням примірників творів, фонограм і відеограм, щодо яких є підстави для підозри про порушення чи загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
є) вимагати, в тому числі у судовому порядку, публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень;
ж) вимагати від осіб, які порушують авторське право і (або) суміжні права позивача, надання інформації про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів і об’єктів суміжних прав, а також засобів обходу технічних засобів захисту, та про канали їх розповсюдження;
з) вимагати прийняття інших передбачених законодавством заходів, пов’язаних із захистом авторського права та суміжних прав.
Детальніше розглянемо найефективніший спосіб захисту авторського права в суді шляхом стягнення компенсації, передбаченої пунктом «г» частини 2 статті 52 Закону «Про авторське право і суміжні права». Про нього детально й поговоримо.
Перший важливий нюанс — сума, за яку стягується компенсація (від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат). Так, справа в тому, що мінімальна сума компенсації за одне самостійне порушення авторського права при існуючій мінімальній заробітній платі становить приблизно 40 тисяч гривень. Але є певні «вимоги» до порушеного авторського права на твір в інтернеті, за які можна стягнути компенсацію: 1) використання твору без дозволу, який надає правовласник; 2) видалення або неправомірне нанесення інформації про суб’єкт авторського права; 3) використання твору способами, на які не отримано дозвіл. Ці способи перераховані в частині 3 статті 15 Закону «Про авторське право».
Тож для творів, які неправомірно розміщено в інтернеті, порушуються такі способи використання твору:
твір відтворюється шляхом запису для тимчасового або постійного зберігання в цифровій формі на веб-сайті;
твір включається в базу даних;
твір доводиться до відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до твору з будь-якого місця і в будьякий час за власним вибором.
Якщо є хоча б одне з цих порушень, то можна подавати позов. Далі необхідно буде отримати інформацію про порушника авторського права. І якщо на сайті немає реквізитів його власника (а часто так й буває), то відповідачем буде реєстрант доменного імені чи хостинг-провайдер. Для пошуку реєстранта доменного імені можете скористатися будь-яким безкоштовним WHOIS-сервісом.
Цей процес тривалий, але і це ще не кінець, бо наступний крок — це фіксація порушень авторського права в інтернеті. І це теж завдання не одного дня. Можна зробити це самостійно або звернутися до департаменту «Центр компетенції» чи в суд із заявою про забезпечення доказів.
Далі збираєте документи, шукаєте кваліфікованого адвоката та чекаєте суду й судових рішень.
Захист авторських прав у мережі Інтернет
Автор: Redaktor. Posted in Новини
21 жовтня 2015 року Кабмін схвалив законопроект №3353 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту авторського права і суміжних прав у мережі інтернет», який викликав гостру критику фахівців. Урядовці переконані, що захист авторського права є обов’язковою передумовою для залучення інвестицій в Україну, а експерти вважають, що цей законопроект потрібно доопрацювати. Яким має бути вирішення існуючої проблеми, пов’язаної з порушенням авторських прав в Інтернеті, зважаючи на міжнародний досвід та українські реалії, однозначної відповіді нема. Щодо питання прийняття цього закону у ВР, то воно залишається відкритим. Докладніше у матеріалі Т. Бідюк «Громадська думка: про правотворення», №21 (103).
Т. Бідюк, власкор НЮБ НБУВ
Захист авторських прав у мережі Інтернет
Міністерством економічного розвитку та торгівлі був розроблений законопроект № 3353 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет», який був схвалений Кабінетом Міністрів 21 жовтня 2015 р. 23 жовтня цього ж року цей законопроект зареєстрований у Верховній Раді України.
Проект закону було розроблено за участю представників бізнес-асоціацій, власників авторських прав, хостинг-провайдерів. Документ передбачає можливість вилучення інформації з мережі Інтернет чи обмеження доступу до неї за заявою власників авторських прав без звернення до суду. У той самий час законопроект не вимагає від заявників надавати докази щодо володіння відповідними правами, проте зобов’язує власників сайтів надавати скаржникам інформацію про користувачів, які розмістили відповідні матеріали в мережі.
Як сказано в пояснювальній записці до законопроекту, «поширення нелегального контенту в українській доменній зоні призвело до вкрай несприятливих наслідків вже в 2013 році, що пов’язано з визнанням України “пріоритетною іноземною країною” в “Спеціальному Списку 301”, тобто країною, в якій рівень захисту прав інтелектуальної власності є найбільш низьким і до якої можуть бути застосовані відповідні санкції. Однією з причин отримання відповідного статусу стало “наполегливе небажання імплементувати ефективну і прозору систему боротьби з онлайн піратством”. У 2015 році “Спеціальний Список 301” відніс Україну до переліку держав, щодо яких здійснюється “пріоритетний нагляд”, вказано на відсутність позитивних зрушень в імплементації ефективного механізму боротьби з інтернет-піратством і відсутності механізмів притягнення до вторинної відповідальності та відповідальності третіх осіб, що сприяють відповідним порушенням».
Законопроектом передбачається, що у разі невиконання власником веб-сайту вимог видалити чи запобігти доступу до інформації, що порушує авторські права в Інтернеті, запровадження штрафу в розмірі від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такий самий штраф передбачається, якщо власник веб-сайту або хостинг-провайдер не надає інформації, що ідентифікує користувача, який розмістив незаконну інформацію. Але якщо ці порушення повторюються протягом року, то такі дії тягнуть за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Водночас пропонується карати і за неправдиві вимоги щодо обмеження доступу до ресурсів. У разі, якщо ця скарга містить неправдиву інформацію про авторські права особи, того, хто направив таку скаргу, також пропонується штрафувати від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такий самий штраф накладається на осіб за недобросовісні вимоги про поновлення доступу до інформації, що порушує авторські або суміжні права.
У міністерстві зауважують, що цей законопроект дасть змогу нотаріусам мати доказову базу при роботі в мережі Інтернет. «Законопроект також містить важливі зміни до Закону України “Про нотаріат”, які уможливлюють забезпечення нотаріусом доказів у мережі Інтернет», – уточнює прес-служба Мінекономрозвитку.
У разі ухвалення законопроекту, суб’єктів авторського права наділять можливістю вимагати видалення або обмеження доступу до інформації, що порушує авторські права, а також вимагати надання персональної інформації користувача, який розмістив її з порушенням авторського права. Ним передбачається, що власник веб-сайту не буде нести відповідальності за порушення авторських і суміжних прав, якщо протягом доби після звернення суб’єкта авторського права або уповноваженого ним представника обмежить доступ до цієї інформації. Кім того, не нестиме відповідальності той власник, який вживає заходів для нерозповсюдження незаконної інформації, зокрема запобігає її повторному розміщенню. Обмеживши доступ до незаконної інформації, власник веб-сайту, повинен про це повідомити суб’єкта авторського права. Користувач веб-сайту, у випадку, якщо, на його думку, не було факту порушення авторського права, повинен надіслати на адресу власника сайту відповідну заяву з використанням електронного цифрового підпису та мотивувати його. Власник сайту перенаправляє копію суб’єкту авторського права.
Цим передбачається, що власник інтернет-ресурсу не раніше 10, але не пізніше 14 робочих днів з моменту відправлення копії суб’єкту авторського права відновлює доступ до інформації, якщо суб’єкт або уповноважена ним особа не надасть документів, що ініціювали судове провадження з метою забезпечення захисту своїх прав. Тими же правами й обов’язками пропонується наділити і хостинг-провайдера. Крім того, власник сайту або хостинг-провайдер не буде нести відповідальності за шкоду, яка була заподіяна внаслідок вилучення або обмеження інформації, так само як і за її відновлення, якщо відповідні дії здійснювалися для виконання норм цього закону.
Тому, і власник веб-ресурсу і хостинг-провайдер отримає право створювати електронні бази даних, куди буде вноситиме дані про інформацію, що порушує авторські та суміжні права.
Як зазначила перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Ю. Ковалів, «захист авторського права, як одного з ключових активів у будь-якому бізнесі, є обов’язковою передумовою для залучення інвестицій в Україну. Тому дуже важливо позбутися сумнівного іміджу країни з високим рівнем інтернет-піратства. Для цього необхідні дієві механізми блокування піратського контенту. Саме такі механізми закладено в законопроект. Їх застосування дозволить розпочати ефективну боротьбу з інтернет-піратством».
Директор департаменту розвитку інновацій та інтелектуальної власності Мінекономіки О. Мініч наголосила: «Цей законопроект – черговий крок у напрямку створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні. Також він унеможливлює застосування економічних санкцій до України як “пріоритетної країни” в “Спеціальному списку 301” і наближає законодавство України до законодавства країн Європейського Союзу».
У той самий час документ жваво обговорюється серед громадскості та в ЗМІ. В експертному середовищі проект закону піддався детальному аналізу та критиці.
Представники Інтернет-асоціації Ураїни стурбовані тим, що з прийняттям цього законопроекту відновиться спроба минулої влади встановити повний повний контроль над Інтернетом, тільки цього разу під гаслами захисту авторського права й підтримки кінематографії.
Зокрема, заступник голови правління ІАУ О. Ольшанський зазначив, що цей закон є прямим механізмом до маніпулювання інформацією в українському сегменті мережі Інтернет. На думку О. Баранова глави консультаційно-дорадчої ради Інтернет-асоціації України, цей законопроект пропонує ввести додаткові досудові механізми, пов’язані з можливістю звернення власників авторських прав до осіб, що розміщують їхній контент на сайтах, з вимогою його видалення або блокування.
Експерти звернули увагу ще на той факт, що даний законопроект створює умови для конституційних прав громадян, надаючи тим самим постачальнику послуг можливість блокувати контент на підставі подання заяви до суду, але без відповідного рішення суду, як це відбувається нині.
У четвер, 12 листопада, відбулася прес-конференція «Свобода слова в Інтернеті – під загрозою боротьби з піратством». На цій конференції обговорювався зареєстрований у парламенті урядовий законопроект № 3353 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет». Спеціалісти повідомили про ризики цього законопроекту та запропонували рекомендації щодо його вдосконалення.
Ю. Булка, член правління ГО «Вікімедіа Україна», редактор української Вікіпедії, обурюється тим, що в демократичному суспільстві неприпустимою є ситуація, коли потрібно розкривати свою адресу, для того щоб опублікувати матеріал в Інтернеті.
І. Розкладай, юрист Інституту Медіа Права, пояснив, що проблема захисту авторських прав в Інтернеті є надзвичайно важливою, тому «ми повинні усвідомлювати, що захист авторських прав в Інтернеті не має нести загрози свободі слова, а надто матеріалам, пов’язаним з викриттям корупційних схем. Крім того, даний законопроект становить загрозу ще й для бізнесу». Також експерт зауважив, що захист має базуватися на такому механізмі, коли посередник (провайдер чи власник сайту) може нести відповідальність лише за умисні дії. Але при цьому санкції не повинні перевищувати відповідальність за загальне порушення авторського права. На його думку, досудове врегулювання спору має обмежуватися лише випадками, коли особа має документи, що доводять її статус правовласника або коли є згода усіх сторін щодо припинення порушення.
Спеціалісти Інституту Медіа Права, ГО «Телекритика» та «Вікімедіа Україна» запропонували створити у Верховній Раді для розгляду законопроекту міжкомітетську робочу групу із залученням широкого кола фахівців у сфері права інтелектуальної власності та свободи слова, які зможуть доопрацювати законопроект з урахуванням необхідності забезпечити як приватні інтереси авторів, так і публічний інтерес у вільній дискусії та свободі інформації в Інтернеті.
Таким чином, законопроект, який був запропонований у Верховній Раді № 3353 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет», активно обговорюється і досить сильно критикується експертами. Думки щодо цього документа розбігаються. У міністерстві переконані, що захист авторського права є обов’язковою передумовою для залучення інвестицій в Україну, а експерти вважають, що цей законопроект потрібно доопрацювати.
Тому, яким має бути розв’язання існуючої проблеми, пов’язаної з порушенням авторських прав в Інтернеті, зважаючи на міжнародний досвід та українські реалії, однозначної відповіді нема. Над цим ще потрібно багато працювати. Отже, питання щодо прийняття цього законопроекту у Верховній Раді залишається відкритим.